Чайка

Жовтень - місяць застуд та печалі, як казав Іосиф Бродський.У нас поки що виходить не хворіти та не сумувати. Застуди відганяємо гарячими чаями, а сум - теплими зустрічами.
У нинішній постановці мав грати Соріна, але... Нажаль, хвороба,  а потім і смерть не дали здійснитися цим планам. 

Першого жовтня побачили "Чайку" у виконанні акторів  Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. З усіх п'єс А. Чехова "Чайка" - одна з найтаємничіших, оскільки у ній ідеться про такі складні поняття, як любов і творчіть. Усі герої п'єси страждають від невзаємного кохання, не помічаючи поруч із собою терплячого, самовідданного кохання близької людини. Ніжну, щемлячу атмосферу доповнює музика: пісні «Карузо» у виконанні легендарного Лучано Паваротті та ліричної Лари Фабіан, мелодії Даніцетті та Россіні.

"Чайка" невипадково розпочинає гастролі. Богдан Сильвестрович Ступка (колишній керманич театру; ці гастролі франківці присвячують пам'яті цього видатного Актора) давно мріяв поставити цю п'єсу, а у молоді роки сам грав Треплєва. 

Не поділитися таким ніжним моментом просто неможливо: